Як студенти боролися зі СНІДом PDF Print E-mail
Рубрики газети - «Українською прикольніше»

 

1-го грудня, зайшовши до фойє Чернігівського національного педагогічного університету, ви відразу би помітили незвичну атмосферу. Лунала музика, ведучий щось говорив у мікрофон. Подивитися на це дійство зібралося чимало народу. У центрі, біля столу, роздавали якісь брошури, лимони, червоні стрічки й контрацептиви. Аби детальніше дізнатися про те, що ж відбувалося, ми звернулися до одного з організаторів акції, присвяченій Всесвітньому дню боротьби зі СНІДом, – Володимиру Бокачу, голові профбюро фізико-математичного факультету. Цей захід називався «Захисти себе від СНІДу». Захід організований спільними зусиллями профкому студентів, культурно-виховного відділу та студентського самоврядування. Ми переслідували просвітницьку мету, тому роздавали літературу з причин хвороби та шляхів її запобігання. Усі бажаючі могли прикріпити собі червону стрічку, яка є символом боротьби та взяти презерватив як засіб захисту.

Усі присутні реагували дуже позитивно, активно цікавилися, намагалися брати участь у конкурсах. Ми підготували анкети з питаннями на кшталт: «Що таке СНІД? Як Ви відноситеся до цього захворювання?». І за перші п'ятнадцять хвилин перерви всі анкети було заповнено. Організатори акції не зупинилися на цьому заході. О 18:00 в актовому залі пройшла тематична зустріч з лікарем «Клініки, дружньої до молоді», завідувачем відділу допомоги дітям та підліткам, обласним лікарем-гінекологом Л. А. Семенюк. Студенти змогли почути відповіді на власні запитання, які заздалегідь могли подати через анонімну скриньку для запитань. Не менш цікавим був перегляд короткометражного фільму та виступ молодіжного театру «Аномалія» Чернігівської обласної молодіжної громадської організації «Наше покоління» та пісня «Бережи любов» у виконанні Садовікової Анни.

Володимир Бокач вважає, що головна мета заходу досягнута: «Ми привернули увагу до проблеми і осторонь ніхто не залишився. Зі СНІДом безперечно потрібно боротися. Україна займає перше місце в Європі за числом ВІЛ-інфікованого молодого покоління. Необхідно прикласти максимум зусиль для подолання хвороби. У суспільстві склалися неправильні стереотипи, які треба змінювати. Не обов’язково ближче, чим на триста метрів, не підходити до хворого або ходити у скафандрі, щоб не захворіти. Адже ВІЛ не передається повітряно-крапельним шляхом, тільки через кров, або внаслідок випадкових статевих контактів. Я цілком спокійно можу підійти і привітатися з ВІЛ-інфікованим другом. Хотілося, щоб кожен так міг».

 

Саша КОРОЛЬОВА

Last Updated on Friday, 30 October 2015 13:57
 

Add comment


Security code
Refresh