Матусі PDF Друк e-mail
Рубрики газети - Знайомі незнайомці

У них ніколи немає вільної хвилини через те, що весь свій час вони присвячують іншим. Кожного дня вони поспішають з занять додому, бо знають, що там на них чекає пара рідних оченят. Саме ці очі першими зрадіють побачивши їх, саме це створіння першим посміхнеться при зустрічі. І саме заради цього варто жити не зважаючи ні на що. Адже формула щастя жінки складається лише з двох компонентів: перший назве її «коханою», а другий – «матусею».

Наші мами-студентки вже давно довели, що гризти граніт науки і виховувати маля одночасно – РЕАЛЬНО.
Ольга, фізико-математичний факультет: Головне – бути готовою до труднощів. Звичайно, коли є допомога та підтримка рідних людей, виховувати дитину набагато легше. Я розумію, що вже дещо обмежена у діях, порівняно зі своїми однолітками. Дискотеки, кінотеатри просто відійшли на другий план. Коли йдеш по вулиці з донечкою, тебе охоплює неймовірна гордість. Коли вранці бачиш, як спить твоє янголятко, коли чуєш дзвінкий сміх і відчуваєш дотик ніжних рученят – все це надзвичайне почуття. Це щастя! Донечка дає стимул жити. В її блакитних оченятах я бачу сенс свого життя.

Аня, психолого-педагогічний факультет: Мамі-студентці – важче. Часто чуєш негативне стосовно себе, адже не завжди оточуючі сприймають раннє материнство добре. Деякі мої однокурсники вважають, що я спекулюю дитиною, використовую її, щоб надавити на жалість викладачам. Далеко не всі розуміють, що тепер ночами я не лише конспекти пишу. Бували випадки, коли не було з ким залишити донечку і я брала її з собою на іспит.Поки я складала, мої одногрупники за нею приглядали. Я дуже вдячна тій більшості, яка мене розуміє. Це значно додає віри в себе та свої сили.

Марина, факультет початкового навчання: Коли я дізналася про вагітність, то ні на мить не сумнівалася, що залишу дитину. Я розуміла, що моє життя стане дещо складнішим. До того ж мріяла про гарну кар’єру, для побудови якої потрібно чимало часу та вищу освіту. Але час – дорогоцінний, особливо для жінки. Тому я вирішила, поки молода та здорова – буду народжувати.

Юлія, хіміко-біологічний факультет: Мені пощастило, бо коли на світ з’явився син, мої батьки допомагали в усьому. Тому навіть не думала, що коли приїду на навчання з дитиною, виникне стільки проблем. Але за життя ми завжди стикаємося з проблемами, у кого їх немає. Головне – вірити в себе та жити заради дітей.

Ось такі вони, наші студентки матері, що стали своєрідними провідниками та янголами-охоронцями маленьких створінь, які з’явилися на світ заради них. Бути матір’ю – жіноче щастя, а мамою-студенткою – справжній подвиг. Ми пишаємося вами!

 

Наталія ІВАЩЕНКО

 

Редакція «Універ.Сіті» повідомляє, що всі імена опитуваних - змінені.

Останнє оновлення на Четвер, 15 жовтня 2015, 13:14
 

Додати коментар


Захисний код
Оновити